Вибачити Cм. вибачати.
Відкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Откидываться, откинуться, отбрасываться, отброситься. Голова одкидалась назад. 2) Отстраняться, отстраниться, отказываться, отказаться, отшатываться, отшатнуться, отрекаться, отречься. Вона одкинеться од його. 3) Отражаться, отразиться. Все те одкидалося, одбивалося в тихій воді. 4) Принимать, принять прежній видъ (послѣ превращенія во что). Він перекинувся вовком та одкинутися назад не вміє. 5) Отворяться, отвориться. Ворота.... раз одкинуться, — стоятимуть і ніч настіж.
Гущиня́, -ні́, ж. = Гущавина.
Канархати, -хаю, -єш, гл.
1) Пѣть на клиросѣ. Бил. Нос.
2) Говорить невнятно, въ носъ.
Короткість, -кости, ж. Краткость. Короткость часу.
Ласій II, -сія, м. Лакомка.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня.
Попитання, -ня, с. Спросъ. Я без попитання не брав.
Присяга, -ги, ж. Клятва, присяга.
Серпик, -ка, м. Ум. отъ серп.
