Батура, -ри, ж. Большой кнутъ, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою.
Відсохнути Cм. відсихати.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник.
Задзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Политься струей.
Згодя́ нар. = згодом. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці.
Маха́ти, -ха́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] махну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Махать, махнуть. Він ішов позад їх до клуні, тихо махаючи батогом. Ой як зійшов серед моря та й став потопати, червоною хустиною на берег махати. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Летить орел через море, крилечками маше. Мечем махнув. 2) Быстро бѣжать, побѣжать, ѣхать, поѣхать, плыть, поплыть, мчаться, помчаться, отправиться. Треба кобилу запрягати та на село махати. Махай додому, бравий мій козаче! А тоді за греблю оп'ять човнами махають. А як же пан Шрам махне за Дніпро? Про диво сеє як почули, то люде зараз в степ махнули. І в ростич хто куди махнули. За море махнули.
Нани́з нар. Внизъ. Пливе нани́з. Плыветъ внизъ по рѣкѣ.
Переночувати, -чую, -єш, гл.
1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною.
2) — кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного.
Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша.
Приповість, -ти, ж.
1) = приповідка. Приповість в школярів: не вкрав, але достав.
2) Разсказъ. Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи... Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали.
3) Притча. Говорив до них приповістями.
