Визнавати, -знаю, -єш, сов. в. визнати, -знаю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнать, развѣдывать, развѣдать. Знайшли у його замок, та по тому й визнали, що він украв гроші у скрині. Оце недавно дитину вбила молодиця, то другої неділі й визнали. 2) Заявлять, заявить, признавать, исповѣдывать. Коли визнаватимеш устами твоїми Господа Ісуса. Не так було б мені свою праву руку одрубати важко, як тую правду визнати, вимовити. 3) Признаваться, признаться, сознаваться, сознаться, свидѣтельствовать, давать показаніе. Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнавав таке (що вбив). 4) Предсказывать, предсказать, предназначать, предназначить. Уже ся все те збуло, що визнано було.
Искра, -ри, ж. Искра. З малої искри великий вогонь буває. Палкий як искра. Ум. и́скорка.
Кітляр, -ра, м. Мѣдникъ.
Латаний, -а, -е. Покрытый заплатами. Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Латану свитину з каліки здіймають. Батько каже: не поїду: в мене сани не латані. латаний талан. Несчастная участь. Ой тумане, тумане, — мій латаний талане! Чому мене не сховаєш оттут серед лану?
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого.
Пластунство, -ва, с. Занятіе пластуна. Пластун не зна роскоші, не гаразд обіжний, поневіряється, а пластунства не кидається.
Прибір, -бору, м. 1) Одежда, нарядъ. Краща дівчина твоя всіх, на їй приборі більше всіх. 2) Одѣваніе, наряжанье. Хиба мені до прибору? Аби гарної. Косу заплетемо, — які ж тут прибори? Та й до церкви, та й т рушник. Вообще приготовленія къ чему либо (свадьбѣ, празднику) и необходимыя для этого вещи. Треба ж таки прибраться к весіллю; хоч рушники і єсть готові, так іще дечого треба. — Аби рушники були, а за прибори на весілля не турбуйтесь: наш Возний... на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне. 3) Узорная вышивка цвѣтными нитками по лацкану полушубка.
Рунистий, -а, -е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.
Увігнати, ужену, -неш, гл. = угнати.
Хустя, -тя, с. Бѣлье. Прала Параска шовкове хустя на льоду.
