Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величність

Величність, -ности ж, 1) Значеніе, значительность, достоинство. Козаки у хлібі кохаються, ото як зійдуться, то й пита один одного: а скілько у тебе хліба, бо він у чому иншому величности не покладає. Могил. у. 2) Величественность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНІСТЬ"
Вербиченька, вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Висилити, -ся. Cм. висиляти, -ся.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. Ном. № 4129. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. Г. Барв. 52. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть. Вх. Уг. 240.
Лабиринт, -ту, м. Лабиринтъ. Блукав... у лабиринті мрій без вороття. К. НС. 81.
Никати, -ка́ю, -єш, гл. Ходить, бродить, слоняться, всюду заглядывая. Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала. Бердич. у. За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає. Ном. № 7208.
Песюга, -ги, м. Собака большая. Вх. Зн. 48.
Повикльовувати, -вую, -єш, гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває. Кв.
Повинно нар. 1) Должно. І над собакою повинно ласку мати. Ном. № 4498. 2) Должно быть. Під лісом повинно є вода. Кіевск. у.
Працювальник, -ка, м. = працівник. Конст. у.
Приклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. приклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Наклонять, наклонить, склонить. Сам приклонив головоньку на маленьку годиноньку. Чуб. V. 947.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.