Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верблик

Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади. (К. П. Михальчукъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛИК"
Базьочки, -чок, ж. мн. Раст. Plantago major. Вх. Пч. І. 12.
Досми́катися, -каюся, -єшся, гл. Додергаться.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Одн.. Cм. отъ віднаджувати до відняти.
Омолок, -лка, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Лем. 443.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу. МВ. ІІ. 118.
Підлисикуватися, -куюся, -єшся, гл. Подольщаться. Чого се ти підлисикуєшся? Шкода! не дам! Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Понасуплювати, -плюємо, -єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Свіжити, -жу, -жи́ш, гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий. Стор. І. 243.
Штундарь, -ря, м. Штундистъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.