Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Хто слухав, а хто і окунів ловить. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное.
Лю́дки́, -ків, мн. ум. отъ люде.
Нави́чка, -ки, ж. Привычка; навыкъ.
Нете́чина, -ни, ж. Стоячая вода, болото. Въ нѣкоторыхъ выраженіяхъ употребляется вмѣсто: нечиста сила, чорт. нете́ча дала занять! Чертъ дернулъ тронуть! Чого мені журитися, якої нетечі?
Підсідка, -ки, ж. Засада. На підсідка іти на заяця.
Подзвонитися, -ниться, гл. безл. щоб, бода́й подзвонилося! Пусть зазвонятъ (надъ тобой мертвымъ) — пожеланіе смерти. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось!»
Посипатися, -плюся, -ллєшся, гл. Посыпаться. Чорт як свиснув, то аж листя посипалось.
Правовірний, -а, -е. Правовѣрный. Правовірні християне. Правовірні наші мусульмане.
