Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величенний

Величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЕННИЙ"
Гиссоп, пу, м. Раст. Hyssopus officinalis L. ЗЮЗО. І. 125.
Ді́лний, -а, -е. Рабочій, занятый. Ділний час тепер. Тепер жнива, времня ділне. Лебед. у.
Зажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. 1) Заживаться, зажиться, долго прожить гдѣ. Зажилась Улита у родичів. Левиц. І. 406. 2) Богатѣть, разбогатѣть. З чого ти, брате, так заживсь? Був бідний, а тепер нема багатчого від тебе. Грин. II. 250.
Зайо́лзаний, -а, -е. = заялозений. Мир. ХРВ. 92.
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок. Левиц. І.
Ничельниця и ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Перевикати, -ка́ю, -єш, сов. в. переви́кти, -кну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Воно в мене перевикло на руках та на руках.
Схожість, -жости, ж. Сходство. Незвичайна схожість дочки з матіррю дуже вразила Яся. Левиц. І. 234.
Тиркотайло, -ла, с. Трещотка, стукалка. Вх. Уг. 271.
Тусати, -са́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити. Шейк.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.