Виноватець, -тця, м.
1) Виновникъ. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Уміє він пізнати виноватця.
2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили.
Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. ; лужа, родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові.
Вищирити Cм. вищиряти.
Воронячий, -а, -е. Вороній. вороняче вухо. Порода грибовъ.
Зціпити Cм. зціплювати.
Лавничка, -ки, ж. То-же въ женскомъ цехѣ, что лавник 2 въ мужскомъ.
Легкота́, -ти, ж. Легкость.
Муля́р, -ра́, м. 1) Каменщикъ. Муляр додому, а мур додолу. 2) = маляр. Треба мені, друг мій, муляра нанять, твоє біле личенько та й намалювать.
Покращати, -щаю, -єш, гл.
1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала.
2) Сдѣлаться лучше.
Цітрин, -ну, м. = цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть.
