Безвісти нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67.

Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.

Ле́сний, -а, -е. = лесливий. Діявіл лесний. Чуб.

Олійниця, -ці, ж. 1) Маслобойня. Названія частей: закопанный въ землю стовп (столбъ), противъ него на извѣстномъ разстояніи большой деревянный ґвинт (бинтъ) — оба вкопаны въ землю и для большей устойчивости имѣютъ на нижнихъ конкахъ перехрестя; ґвинт и стовп поддерживаютъ горизонтально лежащее между ними тяжелое бревно — стрілу, имѣющую ближе къ бревну вертикально торчащій отъ нея внизъ товка́ч, а подъ нимъ находится ступа; движеніемъ стріли вверхъ и внизъ товкач толчетъ въ ступі положенныя туда поджаренныя сѣмена, выжимая изъ нихъ масло. Екатер. у. Залюбовск. Сложнѣе олійниця у гуцуловъ: въ деревянной тяжелой подставкѣ два стовпа, внизу соединены толстой доской, называемой колода, въ углубленіи которой лежитъ шерстяной кап, въ которомъ находятся сѣмена, выше, параллельно колоді — стріла съ заяцем ( = товкачем); сверху надъ всѣмъ этимъ на столбахъ перекладина — правило, съ обоихъ концевъ которой на скраклях и скракниках висятъ тарани — деревянные молотки; такъ какъ стріла концами своими движется въ столбахъ, то подбивая то съ одной стороны, то съ другой клини́, можно стрілу то опускать, то поднимать и заставлять заяць выжимать масло въ колоді, изъ углубленія которой оно сквозь отверстіе — цівку капаетъ въ подставленную внизу миску. Шух. І. 163. У його в дворі — як у віночку; ув олійниці — що в иншої баби у хаті не так чисто. Ном. № 14010. 2) Женщина приготовляющая или продающая растительное масло. Ум. олійничка.

Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.

Порадничок, -чка, м. Ум. отъ порадник.

Рило, -ла, с. 1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Чуб. III. 263. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23. 2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім. Ном. № 6315.

Сіктися, січуся, -чешся, гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.

Скоса нар. Искоса. Скоса поглядає. Чуб. V. 1124.

Чисто нар. 1) Чисто. Е, вже! тому низько в голови, в кого чисто в дворі; а тому лекше здихає, що двір вичищає. Ном. № 1407. 2) Совершенно, совсѣмъ. Чисто всіх побудила. Г. Барв. 225. Вибрав усю чисто воду. Рудч. Ск. І. 37. Ум. чистенько, чистесенько. чистенько коло посуди хо́дить, — ничего не оставляетъ, все съѣдаетъ. Ном. №. 11256.