Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербник

Вербник, -ка, м. Вербовая роща. Кролевец. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБНИК"
Видзвонювати, -нюю, -єш, сов. в. видзвонити, -ню, -ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43). 2) Выбивать, выбить. выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять. К. ЦН. 236.
Вимолоти, -мелю, -леш, гл. Смолоть.
Кавратити, -рачу, -тиш, гл. Смущать, смутьянить, возбуждать людей. Нічого не робе, та ще й усіма кавратить. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Колотиця, -ці, ж. = колотвиця. Желех.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився. К. Псал. 3.
Попонько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Татусеньків, тату́сечків, -кова, -ве Принадлежащій татусеві.
Тесельчик, -ка, м. Ум. отъ тесля.
Турувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Соображать, думать. Уман. у. Турую в голові: чого то мні світ замняхкинився, та ніяк не поміркую. Подольск. г. 2) Говорить вздоръ. Що ви туруєте? Воно й трохи купи не держиться. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.