Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велично

Велично нар. Величественно. Одягнися красотою шаною велично. К. Псал. 108. Як у нас велично та пишно. МВ. (О. 1862. ІІI. 41). Ум. величненько. Бабуся, сидячи за столом тихенько і величненько, якусь думку собі думала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 58).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНО"
Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Левч. 135. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. О. 1861. IX. 176. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили. Грин. I. 119.
Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Кв. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись. Стор. І. 24.
Кастрат, -та, м. Кастратъ. Шевч. ІІ. 168.
Косиня II, -ня́ти, ж. Ум. отъ коса. Роздивлялась ни свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята. Левиц. І. 199.
Лепешня́к, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135. Cм. лепеха 2.
Перенизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ понизить.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Припек, -ка, м. = припічок. Н. Вол. у.
Ростъ, -ти, ж. Растительность. Там в окопі і рость є.
Узварець, -рцю, м. Ум. отъ узварь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.