Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербниця

Вербниця, -ці, ж. 1) Вербная недѣля. Прийде вербниця, назад земля вернеться. Ном. № 426. 2) = вербляниця. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБНИЦЯ"
Велик, -ка, -ке = великий Велик пень, та дурень. Ном. № 6341.
Дадекой, дадеколи нар. Иногда. Вх. Лем. 408.
Зарі́чний, -а, -е. Зарѣчный.
Лопати́лно, -на, с. Ручка у лопаты. Гайсин. у.
Нале́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Належаться. Уже ти в садочку та й належався. Чуб. V. 802. 2) = належати 2 — 4. се мені́ нале́житься. Это мнѣ принадлежите, это мнѣ слѣдуетъ.
Оркис, -су, м. Полба. Вх. Лем. 444.
Підглибити Cм. підглибляти.
Порозсувати, -ва́ю, -єш, гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Цокатися, -каюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] цокнутися, -кнуся, -нешся, гл. 1) Чокаться, чокнуться. Цокнулась своєю чаркою об чарки всіх. Левиц. Пов. 211. 2) = грати навбитки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.