Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вельбучитися

Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться. Черниг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬБУЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬБУЧИТИСЯ"
Барвінина, -ни, ж. Одно растеніе барвінок, одинъ стебель барвінка. Иногда просто барвінок. Перва зелина — любисточок, друга зелина — барвінина, третя зелина — василечок. Н. п.
Дубрівонька, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Нахилити, -ся. Cм. нахиляти, -ся.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка. Вас. 155.
Обридно нар. = обридливо.
Потішити, -ся. Cм. потішати, -ся.
П'ядики, -ків, м. мн. Раст. Lycopodium annotinum et clavatum. Лв. 100.
Скотарство, -ва, с. Скотоводство.
Такрічний, -а, -е. = торішній. Збіже мав такрічне. Шейк.
Хвіялка, -ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ном. № 13070. Ум. хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЬБУЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.