Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вепер

Вепер, -пра, м. 1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506. 2) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. Ум. веприк. Гн. І. 130, вепрок. Гн. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕПЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕПЕР"
Викарбувати, -бую, -єш, гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ.
Височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Заходень, -дня, м. Пришлецъ. Під пальмами ховався мовчазливий, Скитавсь по кам'яній пустині одинокий, мов заходень, стратенець нещасливий, Серед чужих людей безлюдник боязливий. К. МХ. 17.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Печалуватися, -луюся, -єшся, гл. Скорбѣть, печалиться.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка. 2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.
Чижмак, -ка, м. Сапогъ. Желех. Ум. чижмачок. Да із сих чижмачків обулись в сап'янові. Маркев. 34.
Шулькати, -каю, -єш, гл. Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕПЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.