Виявлювати, -люю, -єш, гл. = виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно.
Відклінне, -ного, с. Прощальный подарокъ. Ой дав же я ги да одклінного — коня вороного, а вона (мені) хустиночку.
Джупельце, -ця, с. Ум. отъ джупло.
Камениця, -ці, ж.
1) Каменная постройка.
2) Раст. костяника, Rubus saxatilis L.
Крамкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: каркать.
Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Вона стане на користь людові нашому. Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує.
Політика, -ки, ж.
1) Политика. Що то політика? — Нещирість.
2) Лента — шелковая, гарусная. Я їй віддарувався дуже мудрою політикою. Ум. політичка.
Рожувати, -жую, -єш, гл. Родить. Давно колись рожувало лучче і садки були не такі, як тепер.
Самотіти, -тію, -єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.
Уз пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах.
