Витупкати, -каю, -єш, гл.
1) = витупати 2.
2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію.
Ґра́са, -си, ж. = Сапа.
Десяти́нський, -а, -е. Принадлежащій десяти́нцю.
Зрозуміло нар. Понятно.
Лица́рський, -а, -е. Рыцарскій. Сьогодня достане один з нас лицарської слави, а другий лицарської смерти. Такий же то виріс козак з його хороший! Що до коня, що до зброї, що до звичаїв лицарських.
Позагромаджувати, -джую, -єш, гл. = позагрібати.
Поясочок, -чка, м. Ум. отъ пояс.
Трясовина, -ни, ж. Топь, топкое мѣсто. Так чобіт і грузне — трясовина.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. З жалю умліває. З голоду вмліває. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре.
Чижмак, -ка, м. Сапогъ. Ум. чижмачок. Да із сих чижмачків обулись в сап'янові.
