Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербина

Вербина, -ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. вербинка. Мнж. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНА"
А́ґрис,-са, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Безоборонний, а е Беззащитный. К. МБ. ХII. 266. Оборонив сиріт безоборонних. К. Іов. 61.
Відхитнути, -ну, -неш, гл. Отшатнуться. Мов опалив її своїм поглядом, аж одхитнулась. МВ. І. 155. Хотів би він одхитнутись од неї, так вона такеньки пригорнулась, біднесенька, що слова гіркого уста не вимовили. (О. 1862. І. 75)
Залю́днити, -ся. Cм. залюдняти, -ся.
Куховар, -ра, м. = кухарь. Згодили якогось москаля з мита за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64).
Помір II, міру, м. Измѣреніе земли. Желех.
Похитнути, -ну́, -не́ш, гл. Пошатнуть, покачнуть.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Почтивий, -а, -е. Почтенный.
Причільник, -ка, м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.