Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велет

Велет, -та, м. = велетень. Уман. І. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТ"
Вистужувати, -жую, -єш, сов. в. вистудити, -джу, -диш, гл. Студить, выстудить.
Гре́бувати, -бую, -єш, гл. = Гребати.
Дома́цуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. дома́цатися, -цаюся, -єшся, гл. Дощупываться, дощупаться. Ти така гладка стала, що мабуть і ребер не домацаєшся. Васильк. у.
Зашкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає. Кв. II. 164.
Ме́нта, -ти, ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Немока, -ки 1), об. Тотъ, который не молится. Ном. № 10781. 2) ж. Илъ. Галиц. Желех.
Переміт, -ме́ту, м.положити. При основываніи нитокъ на сновалку ошибиться и положить нитку не на тотъ колышекъ, на который слѣдуетъ. Конст. у. Cм. перемет.
Тамтуський, -а, -е. Тамошній. Михнівські цигани і тепер ще домагаються від тамтуських жидів два дні роботизни. Гн. II. 228.
Унимливий, -а, -е. Робкій, застѣнчивый, стыдливый. Шейк. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.