Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала.
Їдцем нар. = їдом. Їдцем їсти.
Ле́гма́ нар. Лігма.
Майсте́рський, -а, -е. Принадлежащій мастеру.
Ми́рність, -ности, ж. Миръ, спокойствіе. Щоби-сте сі свята відпровадили і других дочекали в мирності, радості і веселості. Люде, що уміють з собою в мирності жити.
Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю.
Утокмити, -млю, -миш, гл.
1) Устроить, пристроить. Насилу ми його втокмили (на службу).
2) Устремить. На стелю очі утокмила.
