Барбосів, -сова, -ве Принадлежащій, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима.
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе.
Допівзруйно́ваний Полуразрушенный.
За́місць, замісь. Cм. замісто.
Луза́н, -на, м. Орѣхъ, который самъ вылущивается. Ум. лузане́ць.
Поновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поновити, -влю́, -виш, гл.
1) Возобновлять, возобновить, 2) Обновлять, обновить. Тогді б ми тінь Олега звеселили і щит його на брамі поновили. Нумо слово рятувать, славу предків поновлять.
Прамено, -на, с. Волокно, нить. З конопель прамена.
Торг, -гу, м. 1) Торгъ, договоръ о куплѣ и продажѣ. В торгу нема гніву. 2) Площадь для торговли, рынокъ, базаръ. Не рада коза на торг, та ведуть. Я на торгу була, торгом торгувала. він, вона до сього то́ргу й пішки. Онъ, она очень рады этому. Ум. торжок.
Холодний, -а, -е. 1) Холодный. Така вода хороша, що аж весело: холодна та чиста, як сльоза! Холодний лився з його піт. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) холо́дні зо́рі. Утренники. Було об перших п'ятінках, так уже зорі холодні були. 4) холодним серцем. Хладнокровно. 5) і за холодну во́ду не візьметься. Ничего не хочетъ дѣлать, бездѣльничаетъ. Вона у тебе увесь день божий сидить та гави ловить, і за холодну воду не візьметься. Ум. холодненький, холоднесенький.
Чманіти, -ні́ю, -єш, гл. Быть угорѣлымъ, угорать, одурѣвать. Після горілки днів зо три чманієш.
