Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велетенський

Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТЕНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТЕНСЬКИЙ"
Бретналь, -ля, м. 1) Кровельный гвоздь. Подольск. г. 2) Костыль желѣзный, гвоздь.
Вийна, -ної, ж. Тетка, жена брата отца. Стрийна-вийна — біс, не родина; зять і невістка — чорт, не дитина. Ном. № 9394.
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука. Васильк. у.
Зарі́чча, -ча, с. Зарѣчье.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Желех., Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії. Гол. II. 16.
Лічи́льник, -ка, м. Счетчикъ. Я такий собі лічильник, що й досі ще тиї сороківки грошей не налічив. Лебед. у.
Наси́лу, нар. Съ трудомъ, едва. Насилу десять чоловік його подужали. Стор. Насилу ноги волочу. Мет. 167.
Одн.. Cм. отъ віднаджувати до відняти.
Піввідровий, -а, -е. Полуведерный. Ми світові люде! Ось бери лиш піввідрове барильце та біжи по четвертину. Кіевск. у.
Тіпання, -ня, с. 1) Трясеніе, дрожаніе. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпання. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льва, трепаніе. Шейк. Ум. тіпаннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЕТЕНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.