Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велетенський

Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТЕНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТЕНСЬКИЙ"
Виплітувати, -тую, -єш, гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. І. 139.
Гетьманів, -нова, -ве Принадлежащій гетману, гетмановъ. Ном. № 138, стр. 294. Ой раді б ми вернутися, — гетьман не пускає; не так гетьман, не так гетьман, — гетьманова мати. Чуб. V. 1030.
Красовиця, -ці, ж. Красавица. Що то вже за молодиця була красовиця! МВ. ІІ. 182.
Муде́рний, муде́рський, -а, -е. Искусный. Желех. Вх. Зн. 38.
Підшийок, -йка, м. = підгірля. Рудч. Чп. 250.
Позамурзувати, -зую, -єш, гл. Замуслить, испачкать (многихъ). А діти, як опудала, позамурзувані ходять. Г. Барв. 285.
Пристрітник, -ка, м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126. 2) Раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33.  
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити. Ном. № 4007.
Чмутник, -ка, м. = чмут. Сим. 212.
Шнурковий, -а, -е. Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. Шнуркові кісники. О. 1861. XI. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЕТЕНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.