Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вейкати

Вейкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать: вей! (о евреяхъ). 2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями). Драг. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЙКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЙКАТИ"
Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. І. 227.
Гунцво́т, -та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. Ном. № 1173. 2) мн. = Муцик 2. Вх. Лем. 436.
Кпитися, кплю́ся, кпишся, гл. 1) Издѣваться. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Гол. І. 314. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. Н. п. 2) Жеманиться. Не кпш'я, сванечко, не кпися: візьми чарочку, напийся. Мет.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Приминати, -на́ю, -єш, сов. в. прим'яти, -мну, -мне́ш, гл. Приминать, примять.  
Ріжджа, -жі, ж. Хворость. Угор.
Сучасник, -ка, м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429.
Туподумство, -ва, с. Тупоуміе, тупость мысли. К. Дз. 188.
Чухачка, -ки, ж. = короста, Scabies. Грин. ІІ. 318.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЙКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.