Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вейкати

Вейкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать: вей! (о евреяхъ). 2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями). Драг. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЙКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЙКАТИ"
Баяння, -ня, с. 1) Разсказываніе (сказки). 2) Ворожба, шарлатанство. Угор.
Версовик, -ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью. Вх. Пч. II. 6.
Жиді́вський, -а, -е. Еврейскій, жидовскій. Попихач жидівський, виріс у порогу; а не клене долі, людей не займа. Шевч. 133. жидівське богомі́лля. Молитвенныя принадлежности евреевъ. жиді́вські гру́ші. Physalis Alkekengi L. ЗЮЗО. I. 131. жиді́вські я́йця. Alkekengi chalicocubus. жиді́вські лепехи. Acorus calamus. ЗЮЗО. I. 109.
Криванжа, -жі, об. Хромой, хромая. Мнж. 183.
Недотиркливий, -а, -е. = недоторкливий.
Повмазувати, -зую, -єш, гл. 1) Запачкать (многое). Де се ти так повмазувала руки? 2) Влѣпить въ стѣну при мазаніи глиной (во множествѣ).
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Славута, -ти, м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. АД. І. 217. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти. К. Дз. 157.
Шляга, -ги, ж. Большой деревянный молоть, то же, что и довбня. Козел. у. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЙКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.