Біднішати, -шаю, -єш, гл. = біднійшати.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Зви́шки нар. Высотой.
Отсей, отся, отсе, мѣст. Вотъ этотъ. І отсі порошниці він зробив. Обридло вештаться... по світу з нудьгою та отсією торбою.
Примазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. примазатися, -мажуся, -жешся, гл.
1) Быть примазываемымъ, примазаннымъ.
2) Быть подновляемымъ, подновленнымъ (о глиняной обмазкѣ стѣнъ, печи). Що-суботи в нас примазується, то й хота чистенька.
Рідішати, -шаю, -єш, гл. = рідшати.
Роздимати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздути, розідму, -меш, гл. Раздувать, раздуть. Було те Запорожжя як у горні искра: який хоч, такий і розідми з неї огонь. Роздимають його (вогонь) великими шкуратяними міхами. Пику аж роздуло.
Сироїжка, -ки, ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ум. сироїжечка.
Сумирно нар. Мирно, тихо.
Удячен, удячний, -чна, -не Благодаренъ, благодарный, признательный.
