Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вексель

Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕКСЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕКСЕЛЬ"
Бо сз. 1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Н. п. 2) Же. Чи ж бо я на світі одная? Н. п. Годі бо! Та йди бо швидче! Кв.
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!» Гн.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак. Вх. Пч. II. 8.
Підкроювати, -кро́юю, -єш, сов. в. підкроїти, -крою́, -кроїш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать (одежду). Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
Прохалавкнути, -ну, -неш, гл. Проглотить съ жадностью. Пес прохалавкнув печеню. Вх. Зн. 57.
Роздобувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздобути, -буду, -деш, гл. Раздобывать, раздобыть. Хліба роздобув. Ном. № 9144.
Розсужати, -жа́ю, -єш, гл. = розсуджувати. За отецькою дитиною отець-матір стане, за бідною сиротою сам Бог розсужає. Чуб. V. 448.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у.
Цв'ягнути, -гну, -неш, гл. = цвигнути. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕКСЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.