Гидосність, -ности, ж. = гидкість.
Дрі́зки, -зок, мн. Щепки, черепки, кусочки, дребезги. Ум. дрі́зочки. Строщити на дрізочки.
Купайлочка, -ки, ж. Ум. отъ купайла.
Ліва́к, -ка, м. Лѣвша (о мужчинѣ).
Обжерливий, -а, -е. Прожорливый.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти.
П'ятра, -тер, с. мн. = п'ятрини.
Ся́яння, -ня, с. = Сяння.
Ціляти, -ляю, -єш, гл.
1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились!
2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру!
