Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велетень

Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТЕНЬ"
Болюс, -са, м. Катышокъ, шарикъ. Болюс воску. Борз. у. Болюс хліба. Борз. у. Слов. Д. Эварн.
До́сталь нар. = доволі. Черк. у.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати. К. Бай. 83.
Панькання, -ня, с. Няньченье, ухаживанье за кѣмъ, хлопоты съ кѣмъ. Коло неї треба панькання та біганини. Левиц. І. 317.
Притика, -ки, ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) притики дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. Ум. прити́чка.
Сортувати, -ту́ю, -єш, гл. Сортировать.
Тетерин, -на, -не. Принадлежащій тетереву. Шейк.
Чугаїна, -ни, ж. = чугай. О. 1861. XI. Св. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЕТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.