Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вельможний

Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Ном. Ж 1729. Вельможна громада. Шевч. 126. Була колись шляхетчина, вельможная пані. Шевч. 130. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬМОЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬМОЖНИЙ"
Ади, аді́т, аді́тетко, аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Гайнування, -ня, с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье.
Гикавка, -ки, ж. Икотка. Мил. М. 9. Грин. ІІ. 41.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Н. Вол. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Задовжи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. = задовжатися. Да ми уже всім задовжилися! Ні в кого вже й позичати. Г. Барв. 523.
Зізволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зізволити, -лю, -лиш, гл. = зволяти, зволити. П'яний на все зізволяє. Ном. № 11481.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Отрусити, -ся. Cм. отрушувати, -ся.
Перешкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Перейти хромая.
Прохрипіти, -плю́, -пиш, гл. Прохрипѣть. Не журись!... прохрипів. МВ. ІІ. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЬМОЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.