Витарувати, -рую, -єш, гл. Вывѣсить (неправильные вѣсы). Витарувати терези.
Зяяти, зя́ю, -єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони.
Линки́й, -а́, -е́ Отсырѣлый, влажный. Сіно линке, снопи линкі.
Переслабувати, -бу́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Покартати, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий.
Понашевкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Найти толпой, налѣзть (во множествѣ). Понашевкувалось у хату такого народу — і родичі, і свати, і чужі.
Приробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приробити, -блю́, -биш, гл.
1) Придѣлывать, придѣлать. Чортинята миттю приробили йому довгенькі крила.
2) Зарабатывать, заработать. Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей. Позичив грошей та й приробив собі, як той, що талант дано йому, що у євангелії читають.
Сват, -та м., мн. свати и сватове.
1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом.
2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку.
2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Скапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, испакостить.
