Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велико

Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. величко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКО"
Альсз. = Але́ 1). Ogon. 209.
Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
Заде́рти Cм. задирати.
Зваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) = звалитися. 2) Пропасть безъ пользы, валяясь.
Побивачка, -ки, ж. = побивач. Вх. Лем. 451.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Сито IIнар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.
Ускакнути, -кну, -неш, гл. = ускочити. у горо́х ускакну́ти. Нарушить супружескую вѣрность. Ном. № 8823.
Харсон, -ну, м. Херсонъ. Полт. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.