Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Ум. буковинчик.
Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Дрі́жджі, -джів, дрі́жчі, -чів, м. мн. Дрожди. Росте, як на дріжджах. Пішов, як рак по дріжджі. Пухла така, наче на дріжчах зійшла. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки як на дріжчах.
Жу́ра 1, -ри, м. = джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого.
Заздалегі́дний, -а, -е. Заблаговременный, предварительный. «Заздалегідне словце до другого типу «Досвіток».
Згурти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Собраться вмѣстѣ.
Мартопля́с, -са, м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся.
Почасточка, -ки, ж. = почастунок. Матінко, повная роже, прошу тебе на почасточку, на цюю чарочку.
Праліс, -су, м. Дѣвственный лѣсъ. Над озером у пралісі густому сховались. За лісом, за пралісом червоне теля риче.
Роскаряка, -ки, об.
1) Дерево съ раздвоеннымъ стволомь. Верба-роскаряка.
2) Человѣкъ или животное, которое ходитъ, разставя ноги.
