Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величко

Величко нар. Ум. отъ велико. нас не величко. Насъ не много. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧКО"
Балаболька, -ки, ж. Бубенчикъ. Шейк.
Бріхатий, -а, -е. = пузатий Вх. Лем. 394.
Вельможа, -жі, м. Вельможа. Желех.
Вислизнути, -ну, -неш, гл.кому з рук. Выскользнуть.
Витурити Cм. витуряти.
Відпорина, -ни, ж. Шесть, которымъ отталкиваютъ неводъ на глубину. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Площа, -щі, ж. = площина.
Помурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить, сложить изъ камня или кирпича. Що в конецъ мосту да калинового, там стояла світлочка помурованая. Чуб. III. 391.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми. Стор. І. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.