Заздро́стити, -щу, -стиш, гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його.
За́злість, -лости, ж. Вражда, ненависть. за́злість на ко́го ма́ти. Враждовать съ кѣмъ, ненавидѣть кого.
Зведеню́к, -ка м., зведеня́, -ня́ти,, с. Одинъ изъ сводныхъ дѣтей. Та й діти між собою часто б'ються — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати.
Канарка, -ки, ж. Канарейка. Ум. канарочка. А в нашої канарочки сіра свита й піджачок.
Лі́течко, -ка, с. Ум. отъ літо.
Попромінювати, -нюю, -єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).
Приріст, -росту, м. Наростъ.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати.
Ценцерія, -рії, ж. = центурія.
