Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велий

Велий, -а, -е. = великий. Свята твоя дорога. Боже! хто велий, яко ти, на світі. К. Псал. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЙ"
Вісім, восьми числ. Восемь. Усім по сім, а мені буде вісім. Ном. № 3529.
Гладущик, -ка, м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ. Могил. у. КС. 1893. VII. 76.
Зстарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Капелія, -лії, ж. Капелла, оркестръ. У містечку Берестечку капелія грала, молодая Бондарівна з хлопцями гуляла. Грин. III. 612.
Караїмка, -ки, ж. Низкая баранья шапка съ плоскимъ верхомъ. Вас. 156.
Очарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать, околдовать. Ти, дівчино, чаровниченька, очарувала-сь моє личенько, очарувала-сь серце і душу. Чуб. V. 75.
Побідити Cм. побіждати.
Подзвіння, -ня, с. = подзвін.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Вх. Зн. 61. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати. Харьк. г.
Сорокопуд, -да, сорокопуст, -ста, м. пт. сорокопутъ. Вх. Пч. II. 12. Сорокопуда гріх бить, бо він за курями тягне — кобця б'є. Чуб. І. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.