Аж, сз. 1) Такъ-что даже, ажно, даже. Дурний, аж крутиться. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движять. Далекий шлях, панибрати, знаю його, знаю, аж на серці похолоне, як його згадаю. Еней від неї одступався, паки зайшов через поріг, а далі аж не оглядався, з двора в собачу ристь побіг. Аж чудно далебі мені! Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. 2) Передъ словами, обозначающими количество, указываетъ на значительность послѣдняго и переводится словомъ «цѣлыхъ»: Аж три дні морочився з цією роботою, т. е. цѣлыхъ три дня возился съ этой работой. Коли чують: щось гуркотить, — аж то гайдамаки, аж дванадцять. Аж три пари на радощах кумів назбірали. 3) Передъ словами, показывающими мѣсто или время, употребляется обыкновенно съ предлогами: до, за, на и пр. въ значеніи «самый», указывая на достиженіе отдаленнаго или крайняго предѣла. Аж до моря Запорожці степ широкий крили. Аж на вершечок зліз на грушу. Аж під піл заліз, шукаючи. Ой приїхав Гамалія аж у ту Скутару. Полинь, полинь, голубонько, аж в Київ зо мною. Вип'єш, — біжи яко мога, що́ б там ні кричало, не оглянься, поки станеш аж там, де прощалась. Аж до вечора сидів у його, — вже смерком вернувся додому. 4) Аж по́ки. До тѣхъ поръ пока. Пробувайте в господі, аж поки вийдете звідтіля. 5) Аж-аго́сь, аж ось, аж ось де, аж осьдечки, аж от, аж от де. Вотъ, вотъ гдѣ; какъ вотъ. Де мішок? — «Аж ось». Аж осьдечки опинився, ганявшись за конем. Тільки що випрягають коней, аж ось іде лейстровий городський козак Головко. Аж ось прилітає змій. Аж ось настає голод. Аж от перестріва його на дорозі становий. 6) Аж ось коли, аж от коли. Вотъ когда. Аж ось коли довідався, а то все не знав. 7) Аж он, аж ондечки. Вонъ тамъ. Аж ондечки він живе на тому краю села. 8) Какъ вотъ уже, какъ вдругъ. Лечу, дивлюся, аж світає, край неба палає. Дивлюсь, аж наші йдуть. Як послала мене мати в степ пшениці жати, аж там чумак воли пасе, став зо мною жартувати. Дивляться, аж там приковані три зміїхи. Тілько що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню. Аж гульк! Какъ вдругъ. Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти, сміючись. 9) Анъ; а между тѣмъ. Я думав так, аж воно инакше. 10) Аж-аж-аж! Показываетъ усиленное дѣйствіе, желаніе. Сидів, сидів (голодний вовк), так їсти аж-аж-аж!.. 11) «Грійте окропу, — я миться буду!». Мати нагріла такого гарячого, що аж-аж-аж!
Відліплювати, -люю, -єш, сов. в. відліпити, -плю, -пиш, гл. Отлѣпливать, отлѣпить.
Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Махови́й, -а́, -е́ Маховой. махові вила. Длинныя вилы для метанія сѣна на вершину стога. маховий сажень. Мѣра длины, насколько можно разставить руки въ противоположныя стороны.
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито.
Підіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. підійняти, -дійму, -меш, гл. 1-3 = піднімати, підняти 1 — 3. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. І. Підійняла китаєчку та й заголосила.
4) = піднімати, підняти 4. Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою.
5) = піднімати, підняти 5.
6) = піднімати, підняти 6.
7) на глузи, на сміх підіймати. Haсмѣхаться, осмѣивать, подымать на смѣхъ. Отак мене на глузи підіймають. Стали вдовиченків на сміх підіймати.
8) — піднебення. Объ опухоли миндалевидныхъ железъ говорятъ въ селѣ, что это піднебе́ння опало, почему его должно підійняти, надавливая снизу пальцемъ и пр.
Познакомити, -млю, -миш, гл. = познайомити.
Помога, -ги, ж. Помощь. Бог усім помога. Переплива на помогу. Та з божої помоги топчи вороги під ноги.
Посилкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Помогать, поддерживать. В дочасних потребах посилкувати буду.
2) Кормить, накармливать.
Споритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Умножаться, прибавляться, увеличиваться.
2) Спориться, удаваться.
