Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велич

Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧ"
Бридуля, -лі, ж. Безобразная женщина. Вх. Лем. 394.
Вип'Ясти, -ся. Cм. випинати, -ся.
Гра́пщина, -ни, ж. Графское имѣніе. Черк. у.
Добенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Допировать.
Злодійка, -ки, ж. Воровка.
Листя́стий, -а, -е. Лиственный. Дуб і инші листясті дерева мають гіля. Шух. І. 177.
Позалоскочувати, -чую, -єш, гл. Защекотать (многихъ).
Проридати, -да́ю, -єш, гл. Прорыдать.
Розімлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розімліти, -лію, -єш, гл. 1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ). 2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ)
Стримати Cм. стримувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.