Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волосниця

Волосниця, -ці, ж. Раст. Poa nemoralis L. ЗЮЗО. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСНИЦЯ"
Будинковий, -а, -е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова. К. ПС. 40.
Глуша́н, -на́, м. Глухой человѣкъ. Коли сі кам'яні боги очима бачать, коли сі глушани ушима чують.... К. МХ. 19.
Дриль, -ля, м. Снарядъ для сверленія.
Кучериха, -хи, ж. Жена кучера. Кучерихи дома не було. Г. Барв. 470.
Наштричка, -ки, ж. = натичка. Волч. у. Лободовск.
Немовля, -ля́ти, с. Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. Ум. немовля́тко, немовляточко.
Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити.
Подопитуватися, -туюся, -єшся, гл. Разузнать разспросами (многое, о многихъ).
Помісто, -та, с. = помістя. Лохв. у.
Смуглявий, -а, -е. = смаглявий. Г. Барв. 44 7. На смуглявих щоках грав рум'янець. Левиц. І. 12., Ум. смуглявенький. Г. Барв. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОСНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.