Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волосниця

Волосниця, -ці, ж. Раст. Poa nemoralis L. ЗЮЗО. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСНИЦЯ"
Вандрівка, -ки, ж. = мандрівка. Фр. Пр. 136. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку. Гол.
Виколупати, виколупнути. Cм. виколупувати.
Гурда́, -ди́, ж. 1) = Вурда. 1. Сим. 77. 2) = Вурда 2. Вх. Зн. 8.
Ошмульгати, -га́ю, -єш, гл. = обшморгати. Так він (мотузок) обшмульгав його молоде, ніжне тіло. Левиц. Пов. 236.
Приткнути, -ся. Cм. ii. притикати, -ся.
Розлучання, -ня, с. Разлука, разставаніе. Тяжке розлучання, моя мамцю, з тобов. Гол. І. 327. Ум. розлучаннячко.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Штудерно нар. 1) Хитро. 2) Замысловато, искусно. Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою. Шух. І. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОСНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.