Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. Послав свого візнику попитати дороги.
Доміркува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься.
Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу.
Знатник, -ка, м. Знахарь, колдунъ. Сей Бондарь знатни́к великий був.
Обмерти Cм. обмірати.
Обминати, -на́ю, -єш, сов. в. обмину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Свічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку.
2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью.
2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга.
3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Ум. свічечка, свіченька.
Стота, -ти, ж. = істота.
Чопець, -нця, м. Ум. отъ чіп. Котилось барильце без чопця, без рильця.
