Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочебник

Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧЕБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧЕБНИК"
Золотий 2, -то́го, м. = злот. Купи мені, моя мати, за копійку голку, за чотирі золотії червоного шовку. Мл. л. сб. 304.
Иномовний, -а, -е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. І. 243.
Напри́сідки нар. = навприсядки. Вх. Зн. 40.
Однакий, -а, -е. = однаковий. Я однакий, мамо, не змінився. Федьк.
Підлоґоння, -ня, с. Подхвостникъ при сѣдлѣ. Мнж. 189.
Приймитися, -муся, -мешся, гл. = принятися. Тут приймилися зараз за діло. Федьк.
Розверти, -рну, -неш, гл. = розвернути. Гн. І. 179.
Сплодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Истощиться и перестать приносить плоды. А знаєш.... чого в тебе земля не родить? Не того, що сплодилася, ні! Мир. ХРВ. 399.
Увикати, -ка́ю, -єш, сов. в. уви́кнути, -ну, -неш, гл. = звикати, звикнути. Вх. Зн. 72. Ввикай Христа сповивати. Грин. III. 32.
Шулькнути, -кну, -неш, гл. Шмыгнуть. Шулькне веретільниця. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧЕБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.