Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочебник

Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧЕБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧЕБНИК"
Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Заме́рлий, -а, -е. 1) Замершій. 2) Находящійся въ летаргическомъ снѣ.
Лі́лія, -лії, ж. = лилея.
Обсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсунути, -ну, -неш, гл. Осовывать, осунуть.
Перегледіти Cм. переглядати.
Пищати, -щу, -щи́ш, гл. Пищать. Пищить як каня. Ном. № 2770.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Познищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Уничтожиться (во множествѣ).
Прикоротити Cм. прикорочати.
Шолудяй, -дя́я, м. = шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй. Ном. № 2329.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧЕБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.