Вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Ворожнеча, -чі, ж. = ворожнета.
Гитала, -ли, ж. Родъ гречневыхъ крупъ.
Кублище, -ща, с. Логовище. По кублищах своїх звірря заляже. Кублище сліпого католицтва.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською.
Померки, -ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом.
Притихшати, -шаю, -єш, гл. = притихнути. Делі так би то й притихшав.
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Сумуючи, частенько плакав. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом.
Супокій, -кою, м. Спокойствіе, покой. Святий супокою! гаразд із тобою. Не сам же я плачу, плачуть чорні очі, нема супокою а ні вдень, ні вночі.
Управлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. управитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Управляться, управиться. Гаразд управились з мишами.
2) Вставляться, вставиться.
