Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волосожар

Волосожар, -ру, м. Созвѣздіе Плеядъ. Уже Волосожар піднявсь, віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСОЖАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСОЖАР"
Блендати, -даю, -єш, гл. = плентати. Ледво блендала ногами. Гн. II. 27.
Назо́ла, -ли, об. Причиняющій много хлопотъ. Н. Вол. у. Це не корова, а просто назола. У хлів її поставиш, — не їсть нічого й не п'є, на пашу випустиш, — теж толку нема. Борз. у.
Народолю́бець, -бця, м. Любящій народъ; народникъ. К. MX. 33. Українським... народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим би освітилась його темрява. К. ХП. 125.
Оханутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Оханувся та за діло взявся. Мкр. Н. 40. Оханись, Господь з тобою. Мир. ХРВ. 52.
Парко нар. Жарко, душно. Парко в хаті, — одчини кватирку. Лохв. у.
Попід'їжджати, -джаємо, -єте, гл. = попід'їзди́ти.
Порозмотувати, -тую, -єш, гл. Размотать (во множествѣ). Левиц. Пов. 240.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Товкодубня, -ні, ж. Толчея съ коннымъ приводомъ для толченія дубовой коры. Вас. 157.
Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка, м. Ум. отъ хлів.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОСОЖАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.