Зві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. вверті́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Скручивать, скрутить. Усі на його і напали, на смерть звертіли і зім'яли. 2) Соединять, соединить двѣ доски, планки и пр., просверливъ дыры и вставивъ въ нихъ соединительные шипы.
Кобзура, -ри, ж. Ум. отъ кобза. Глянь, Орфію, глянь із неба, дай кобзури мні своєй.
Ковмо, -ма, с. Вязка конопли или льна.
Личако́вий, -а, -е. Мочальный, лыковый. Убогі носили личакову одежу. Скидають личакову драну свиту.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали.
Поплескати, -плещу, -щеш, гл.
1) Плескать нѣкоторое время.
2) Похлопать, поаплодировать. З) Поболтать нѣкоторое время.
4) У кузнецовъ: поклепать нѣкоторое время.
Проявляти, -ляю, -єш, сов. в. проявити, -влю́, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить.
Розвихатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Раскачаться.
2) О вѣтрѣ: усилиться. Завірюсі аби рушити, а то розсихається.
Телеп меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.
Чоломкатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться, здороваясь или прощаясь, мирясь и пр. (но не о любовныхъ поцѣлуяхъ). Тут між собою роспитались, чоломкались і обнімались.
