Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворка

Ворка, -ки, ж. Ворчанье. Випивай, щоб на ворку не оставалось. Ном. № 11555. Ну бо допивай, а то буде чоловіча ворка гнаться. Г. Барв. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКА"
Бридак, -ка, бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Віщук, -ка, м. Вѣстникъ. Вх. Лем. 399.
Гріму́чий, -а, -е. Гремящій. Ой ні, не татаре, — християнська сила, мов хмарами грімучими, табор обложила. К. Досв. 7.
Зли́гнути, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз. Н. Вол. у.
Облічити, -чу́, -чиш, гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.
Пацурник, -ка, м. = пацірник. Вх. Уг. 257.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках. Св. Л. 303.
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Гн. II. 32. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір. Гн. II. 255.
Роспутний, -а, -е. = роспустний. Роспутне життя в молодості приносить хоробу на старії кості. Ном. № 8786.
Трясавиця, -ці, ж. 1) = трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.