Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волость

Волость, -тя, ж. 1) Волость. 2) Волостное правленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСТЬ"
Відгодитися Cм. відгожатися.
Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт. Гн. II. 9.
Гладишник, -ка, м. Раст. a) Agrimonia odorata L. ЗЮЗО. I. 110. б) Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110. в) Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116.
Заме́рзти Cм. замерзати.
Кибисть, -сти, ж. = кебета. Нема кибисти у його. Н. Вол. у.
Кривенький и кривесенький, -а, -е, Ум. отъ кривий.
Натюжитися, -жуся, -жишся, гл. Напиться пьянымъ.
Протереб, -бу, м. Прочистка, прорубка лѣса. Н. Вол. у.
Росхокати, -каю, -єш, гл. = росхекати. А це ти глечичок росхокала та й мовчиш? Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Шкаралюпа, -пи, ж. Скорлупа рака. Мнж. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.