Вихоруватися, -руюся, -єшся, гл. Выздоровѣть, оправиться послѣ продолжительной болѣзни. Хоруй, мила, Бог з тобою, як ся вихоруєш, оженюсь з тобою.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле.
Нехаяти, -хаю, -єш, гл.
1) Не радѣть о чемъ.
2) Пренебрегать чѣмъ.
Обійти, -ся. Cм. обіходити, -ся.
Оперезати, -жу, -жеш, гл. 1) Опоясать. 2) Ударить, стегнуть. Оперезав на всю масницю. Він мене коромислом як опереже. Дрючком Хведька разів із шість оперезав.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам.
2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить.
Позакутувати 2, -шуємо, -єте, гл. Закусить (о многихъ).
Пролинути, -ну́, -не́ш, гл. Пролетѣть. Ой хоч бачив, — проминуло, галочкою пролинуло.
Розлягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. розлягти́ся, -жуся, -жешся, гл. 1) Разлегаться, разлечься. Розляглася Марусенька на усю скамницю. 2) Раскидываться, раскинуться, расположиться; Простираться, простереться. По синьому косогорі розляглося містечко. 3) Раздаваться, раздаться на обѣ стороны. Мчалася густим житом — воно тільки розлягалося за єю, як розлягаються хвилі під натиском дужої руки, що керує човном. Та я ж лугами йтиму, — луги розлягатимуться, а садами йтиму, — сади розвиватимуться. 4) Раздаваться, раздаться, разноситься, разнестись. Голос по дубині аж ся розлягає. Пісні виспівує було ясними зорями. Голос його по всьому селу розлягається. І по ставках той плач луною розлягався. Иногда глаголъ относится къ слову, обозначающему мѣсто, гдѣ раздается: співи — аж будинок розлягається. — домъ полонъ звуковъ пѣсенъ. Кінь у конюшні бється, аж двір розлягається. Да наняла собі да троїсті музики, аж корчомка розлягається. Регіт — аж вигін розлягається.
