Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воляка

Воляка, -ки, м. Большой волъ. К. ЦН. 309. Г. Барв. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯКА"
Відгук, -ку, м. Откликъ.
Віддиратися, -раюся, -єшся, сов. в. віддертися и відідратися, -деруся, -решся, гл. Отдираться, отодраться, отрываться, оторваться.
За́воріння, -ня, с. = ворота. Шух. 87.
Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ном. № 4290., Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. Н. Вол. у.
Роздерти, -ся. Cм. роздирати, -ся.
Смоляний, -а, -е. 1) Смоляной, смолистый. А в дівчини Гапки смоляниї лавки: як сів, — прикипів, і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дівчинонько, того не взрівала, щоб рученька смоляная травиченьку жала. Чуб. V. 1036.
Сторінка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сторона. Не лихо журить і чужа сторінка, а невдала жінка. Ном. № 9112. 2) Страница.
Тарабанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ тарабан. 2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б'є. Гол. І. 136.
Тонкошкурий, -а, -е. Тонкокожій.
Угибти, -бну, -неш, гл. Погибнуть. Угиб мій братцьо, славний розбійничок. Гол. І. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.