Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воляка

Воляка, -ки, м. Большой волъ. К. ЦН. 309. Г. Барв. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯКА"
Безробітній, -я, -є. Нерабочій (о времени). Безробітній час. Левиц. І. 286.
Висаджувати, -джую, -єш, сов. в. висадити, -джу, -диш, гл. 1) Высаживать, высадить. 2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму. Стор. МПр. 145. 3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Висадили того москаля якось наверх (із льоху). О. 1862. І. 32. Висадив його на коня і сам сів. Грин. II. 55. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям. Чуб. II. 158.
Відличка, -ки, ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку. Грин. ІІІ. 485.
Гавх меж. = I. Гав. Ей, чоловіче, а ні важся! Бо що два, а не єден, а собака третій.... гуджа-гавх! Ном. № 4357.
Заца́ринський, -а, -е. Находящійся за цариною. У нас аж три ватаги: низянська, горянська й зацаринська. Луб. у.
Коти, -тів, мн. = котець. Браун. 15.
Німчик 1, -ка, м. 1) Нѣмой человѣкъ. 2) Нѣмецъ.
Обрідити, -джу, -диш, гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.
Позамальовувати, -вую, -єш, гл. Закрасить (во множествѣ).
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.