Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воляка

Воляка, -ки, м. Большой волъ. К. ЦН. 309. Г. Барв. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯКА"
Безосновний, -а, -е. Необоснованный. Галиц.
Зава́ла, -ли, ж. 1) Завалъ, набросанная масса чего, загроможденіе. У хаті така завала, що нема де сісти. Н. Вол. у. 2) Заносы снѣжные. Завала снігу велика. Н. Вол. у. Леле 2т г зимі як кричит — то на завалу. Вх. Лем. 414. 3) Грозовая туча; буря. Від запад-сонця прийшла завала. Вх. Зн. 18.
Зачумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Очумѣть.
Охолодіти, -ді́ю, -єш, гл. = охолоти. Руки його зовсім охолоділи. Стор. МПр. 21.
Ошарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.
Попереплітати, -та́ю, -єш, гл. Переплесть (во множествѣ).
Скалоокий, -а, -е. Имѣющій бѣльмо на глазу.
Темрявий, -а, -е. Темный, пасмурный, сумрачный. Шейк.
Храп 2 меж., выражающее быстрое дѣйствіе. Думала-думала, а далі храп, і написала до пан-отця. ЗОЮР. II. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.