Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воняти

Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде. Ном. № 6745.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЯТИ"
Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб. Черниг. у.
Дрисли́виці, -виць, ж. мн. = дрисля. На твого сина плаксивиці, дрисливиці.... і вся нечистота, а на мою дочку чистота, красота зо всіх сторон. Чуб. І. 118.
Кахольний, -а, -е. = кахельний.
Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові. Мет. 382.
Опилок, -лка, м. = обаполок. Каменецк. у.
Пригаснути Cм. пригасати.
Причепурити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили. Рудч. Ск. II. 13. 2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
Ставити, -влю, -виш, гл. 1) Ставить, уставлять. 2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Ном. № 6671. Треба ставити дзвіницю посеред села. Ном. № 13751. 3)на о́чі. Давать очную ставку. 4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном. Чуб. II. 18.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.