Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочіння

Волочіння, -ня, с. 1) Боронованіе послѣ посѣва. 2) Хожденіе крестьянскихъ мальчиковъ на праздникъ Паски съ поздравленіемъ и пѣніемъ соотвѣтственныхъ пѣсенъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧІННЯ"
Бочище, -ща, с. ув. отъ бік. Дурне мужичище взялось у бочище. Грин. ІІІ. 327.
Доко́рище, -ща, с. Упреки, укоры. Канев. у. От як опізниться прийти, то вже й єсть йому докорище од батька. Як зачнуть: ти до гульні проворний, а до роботи так ні. Та всяко, всяко. Пирят. у.
Корінистий, -а, -е. Съ крѣпкимъ и большимъ корнемъ. На городі бузина корінистая. Чуб. V. 9.
Корчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Куститься (о хлѣбѣ). Херс.
Пажила, -ли, ж. ? Вишептати (уроки)... од жил... од пажил... Мнж. 152. Прибудь же і моїй корові... в жили і в пажили. Грин. II. 31.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Присапувати, -пую, -єш, сов. в. присапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть мотыгой сѣмена. Хотин. у.
Пчихати, -хаю, -єш, гл. = чхати.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. Кв. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.
Червінька, -ки, ж. Охристое коричнево-красное красящее вещество (для глиняной посуды). Вас. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.