Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотун

Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТУН"
Буглав, -ва, м. Раст. Conium maculatum. ЗЮЗО. І. 119. Вх. Пч. II. 30.
Вихожати, -жаю, -єш, гл. = виходжати. Дівчаточка із гаю вихожаючи співають. Шевч. 648.
Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. Ум. вітонька, віточка, вітка.
Мармота́ти, -чу, -чеш, гл. Бормотать.
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Приставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Вже ж і моя сестра п'ятий рік як до Бога приставилась. Г. Барв. 184.
Провітрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. провітритися, -рюся, -ришся, гл. Провѣтриваться, провѣтриться. Шевч. 169. Ви трошки провітритесь і поздоровшаєте. Левиц. Пов. 271.
Раврик, -ка, м. = равл. Лохв. у.
Роздвоїти, -ся. Cм. роздвоювати, -ся. Роздвора, ри, ж. = розвора 2. Вх. Лем. 462.
Фіціґорний, -а, -е. Кокетливый. Шух. І. 33. Фіціґорні молодиці. Шух. I. 134.. Cм. відзіґорний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.