Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотун

Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТУН"
Ведмежий Cм. ведмедячий.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
За́зелень нар. Незрѣлымъ, зеленымъ. Садовини не продавай зазелень.
Молодня́к, -ку, м. = молодник.
Пацний Употр. только въ ж. р.: пацна. Поросая, супоросная. Жоха пацна. Вх. Пч. II. 7.
Поприкупати, -па́ю, -єш, гл. Прикупить (во множествѣ).
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ. Лохв. у.
Теревені, -нів, м. Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. Бач, теревені роспустила, тікай, поки ще ціла. Гліб. тереве́ні гнути, нести, точити, правити. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить. Ном. № 12868. Як почав теревені править. Рудч. Ск. II. 69.
Хлястор, -ра, м. Тряпка, въ которую заворачиваютъ пулю для винтовки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.