Бакуняка, -ки, м. Ув. отъ бакун.
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Зава́льковий, -а, -е. = завалистий.
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько.
Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Паньматуся, -сі, ж. ласк. отъ паньматка. Росказувала покійна паньматуся.
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно.
Роспрядовитися, -влю́ся, -вишся, гл. О ниткѣ, веревкѣ: раскрутиться. Роспрядовилася нитка.
Фостик, -ка, м. Ум. отъ фіст.
