Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волохатіти

Волохатіти, -тію, -єш,, гл. Мохнатѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТІТИ"
Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога.... буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.
Їда, -ди, ж. = їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Ном. № 12276. Той його гостит їдами, питєм. Гн. II. 177.
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито. Гол. IV. 478.
Піхви, -хов, мн. Ножны. З піхов шаблі виймайте. АД. І. 114. Ратище поламане, піхви без шаблі булатньої. Мет. 444. Ум. піховки. КС. 1882. X. 40.
Покотистий, -а, -е. О дорогѣ: укатанный. Покотиста дорога. Черк. у.
Розбишацький, -а, -е. Разбойничій. К. Кр. 11.
Розсідлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. розсідлатися, -лаюся, -єшся, гл. Разсѣдлываться, разсѣдлаться.
Скорботно нар. Скорбно, печально. Ум. скорботне́нько. МВ. ІІІ. 91.
Сорочина, -ни, ж. Рубашка. Грин. III. 525. Зося посадила коло себе хлопчика в білій сорочині. Левиц. І. 288.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ. Вх. Зн. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОХАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.