Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волохатіти

Волохатіти, -тію, -єш,, гл. Мохнатѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТІТИ"
Бріх, (ха?), м. = живіт. Вх. Лем. 394.
Дри́за да́ти. Побѣжать, убѣжать. Як дав дриза, дак так тілько п'ятами залопотів.
Нерухомий, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Над водою сидить нерухомо сивий дід на камені, а там стоять нерухомі дівчата. К. Ор. Обомліла й заніміла, нерухома стала. К. МБ. III. 253. нерухо́ме добро́, майно. Недвижимое имущество.
Огняниця, -ці, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червякъ, Lampyris noctiluca. Вх. Лем. 442.
Пейстрина, -ни, ж. Нанка. Чуб. VII. 416.
Поширшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться шире.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Роботяй, -тяя, м. = роботяга. Черк. у.
Уголос нар. Громко. А то думають-думають ні вголос, ні мовчки. Шевч. І. 52. Троянки вголос загули. Котл. Кн. II. 29.
Шпадлювати, -люю, -єш, гл. У столяровъ: шпадлевать, замазывать щели и неровности особой замазкой передъ окраской.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОХАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.