Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волохатіти

Волохатіти, -тію, -єш,, гл. Мохнатѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТІТИ"
Багривий, багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Булатовий, -а, -е. = булатний. Палаш.... булатовий. Драг. 264.
Вимахати Cм. вимахувати.
Злюдніти, -ні́ю, -єш, гл. Обезлюдѣть. Він житиме на хуторі, поки є люде на степу, а як злюдніє, то він утече. Міусск. окр.
Клюка, -ки, ж. 1) Палка съ крючкомъ, крюкъ. Коли жиди Христа мучили, на роспятію гей роспинали, клюков за ребра гей розбивали. Гол. II. 23. 2) клюки́ робити = ключкувати. Вх. Уг. 245.
Лісно́ нар. Много лѣсовъ. У нас лісно. Полт. у.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Саклак, -ку, м. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123.
Струмеція, -ції, ж. Инструменты. Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе. Грин. ІІ. 73.
Теплісінько нар. Совсѣмъ тепло. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОХАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.