Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волохатіти

Волохатіти, -тію, -єш,, гл. Мохнатѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТІТИ"
Аа́куватий, -а, -е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь. К. Дз. 100.
Бандз, -дзу, м. = картопля. Вх. Пч. І. 13.
Кацапка, -ки, ж. Великороссіянка. Приїхав в одно село — дивиться, кацапка кричить. Рудч. Ск.
Музю́к, -ка́, м. = мізюк. Козелец. у.
Пилочник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній. Вх. (Желех.).
Посушити, -шу́, -шиш, гл. Высушить (во множествѣ). Ой пішов дід по гриби, баба по опеньки, дід свої посушив, бабинії сиренькі. Чуб. V. 1129.
Протопити, -плю́, -пиш, гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити. Чуб. V. 1074.
Рашпіль, -ля, м. = рашкуль.
Томлений, -а, -е. Утомленный. Там томлені знаходять опочивок. К. Іов. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОХАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.