Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волокнуватий

Волокнуватий, -а, -е. Волокнистый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКНУВАТИЙ"
Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Зажа́ртість, -тости, ж. Ожесточеніе, злоба.
Запала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156.
Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. О. 1862. X. 45. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Ном. № 752. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана. Вх. Зн. 33.
Підлепливий, -а, -е. Льстивый, подлиза, подлипайло. Рк. Левиц.
Попитувати, -тую, -єш, гл. Спрашивать. Пчелиная мати ройочка веде, ой веде, веде да й попитує: «ой де б нам... хороше присилля найти?» Грин. III. 7.
Пригуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пріобрѣсть, гуляя. 2)дитину. Прижить ребенка.
Свекрушище, -щі, ж. Ув. отъ свекруха. Чуб. V. 718.
Уростічнар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОКНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.