Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волокнуватий

Волокнуватий, -а, -е. Волокнистый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКНУВАТИЙ"
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Затверді́ти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть.
Здога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. здогада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Догадываться, догадаться. А соцький ся здогадав, штирі хлопці варти дав. Чуб. V. 977.
Наквацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Намазать сильно. Наквацював чоботи, аж дьоготь тече. 2) Намазать, наляпать. Наквацювала баба комін, аж гидко глянути.
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви. Міусск. окр.
Розганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розігнатися, розженуся, -нешся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться. Чуб. V. 163. Під ним кінь вороний розігнався. Чуб. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Да розігналися малі діти, як чорная хмара. Чуб.
Росомаха, -хи, ж. Звѣрь: россомаха. КС. 1882. VIII. 377.
Удовжки нар. = вдовж.
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОКНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.