Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волонтирь

Волонтирь, -ря, м. Волонтеръ. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОНТИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОНТИРЬ"
Гиляра, -ри, ж. = галяра 2. Драг. 186.
Журове́ць, -вця́, м. = журавель 2.
Заму́лити Ii, -ся. Cм. замулювати, -ся.
Зашипоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = зашипіти. Зашипотять мов гадюки. Кв.
Кльочка, -ки, ж. = кльока. Вх. Зн. 25.
Поспішати, -ша́ю, -єш, сов. в. поспіши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить, поспѣшить, торопиться, поторопиться. Швидче додому поспішає. Рудч. Ск. І. 137. Ой не копай, козаченьку, зілля, та поспішай до дівчини на весілля. Чуб. V. 366.
Прибіжанин, -на, м. Богомолецъ. Сто двадцять літ живе чернець мовчущий... На поучення прибіжанам темним знай мимрить. К. МБ. II. 132.
Роздзявити, -ся. Cм. роздзявляти, -ся.  
Угудина, -ни, ж. = огудина. Черн. у.
Шлюбний, -на, -не., шлюбови́й, -а́, -е́ Вѣнчальный, свадебный. Шлюбна сукня. Хтось зірвав з мого плеча шлюбову квітку. Стор. МПр. 81. Шлюбна жінка. Законная, вѣнчанная жена.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОНТИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.