Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотати

Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849) 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТАТИ"
Віскривий, -а, -е. Сопливый, возгривый.
Глядило, -ла, с. = дзеркало. Вх. Уг. 233.
Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і мавий. Вх. Лем. 415.
Липни́к, -ка, м. 1) и 2) = липняк 1 и 2. 3) Мучной хрущъ, Melolontha fullo. Вх. Пч. I. 7. 4) Раст. a) Silene vissora. Kolb. I. 202. б) Galium aparine. Вх. Лем. 432.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать. Желех.
Опаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Обжигать, обжечь. 2) Отоплять, отопить.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Присіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Дівчата так і присіпались: «Скажи, Мотре!» МВ. І. 87. Чого се він до мене присіпався? О. 1862. VII. 35.
Розіпясти, -ся. Cм. роспинати, -ся.
Холодник, -ка, м. 1) Холодильникъ. Черк. у. 2) Погребъ. холодник походи́мий. То-же, что по́гріб похідний. Кіев. г. 3) = рибник 2. (Стрижевск.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.