Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотати

Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849) 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТАТИ"
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Дев'я́тник, -ка, м. Девятый четвергъ послѣ Свѣтлаго Праздника. Радомыс. у.
Заси́рнити Cм. засирнювати.
Зверті́ти Cм. звірчувати.
Козелок, -лка, м. Раст. Tragopogon majus L. ЗЮЗО. І. 139.
Лепешни́к и лепешняк, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135. Cм. лепеха 2.
Плюхкати, -каю, -єш, гл. = хлюпати. Піди до моря та плюхни од себе води, то буде тобі (чортові) товариш. От прийшов він, хлюпнув, дивиться, стоїть такий, як і він; давай він тоді плюхкать. Драг. 42.
Притрусити Cм. притрушувати.
Таліронька, талірочка, -ки, ж. Ум. отъ талірка.
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку. ЗОЮР. I. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.