Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волокінник

Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКІННИК"
Вербинець, -нця, м. Лоза. Вх. Лем. 396.
Відігнати Cм. відганяти.
Здобувани́на, -ни, ж. = здобуток.
Змінчик, -ка, м. Работникъ, пришедшій на смѣну другому. Черк. у.
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать. Мнж. 181.
Клекацка, -ки, ж. Крыжовникъ. Вх. Лем. 425.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк.
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Н. п. Нараяв я до баби добрих людців.
Самозелень, -ні, ж. Раст. Euphorbia amygdaloides. Шух. І. 21.
Шматок, -тка, м. 1) Кусокъ. І хліба шматок дасть Біг. Ном. № 1511. Шматок м'яса. ЗОЮР. II. 35. 2) Часть ота́ри овецъ, сотъ въ 5 — 6. О. 1862. V. Кух. 39. Ум. шматочок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОКІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.