Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочище

Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище. Волч. у. (Лобод.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИЩЕ"
Гарнюсінько нар. = гарнісінько.
Зага́л, -лу, м. 1) Цѣлость, все, общая сумма. 2) Общество, публика. 3) в-загалі. Cм. узагалі.
Племфа, -фи, ж. = пинхва. Племфи дали. КС. 1882. XII. 625.
Понаглятися, -ля́юся, -єшся, гл. Торопиться, спѣшить. Гол. II. 714.
Поприскувати, -кую, -єш, гл. Пофыркивать. Ой на броду, броди пив сивий кінь воду. Кінь на воду та поприскує, удилами та побрязкує. Грин. III. 546.
Самоходник, -ка, м. Въ сказкѣ эпитетъ сказочнаго быстроногаго бычка. Чуб. II. 241.
Струснути, -сну, -неш, гл. 1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде. ЗОЮР. І. 125. 2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала. Рудч. Ск. І. 186.
Установа, -ви, ж. 1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа. Федьк. 2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови. К. Псал. 38. 3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти.... Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Усяк II, нар. = усяково. Давай її лаяти, ганити, усяк її проклинати. Г. Барв. 369.
Шеломок, -мка, м. 1) Ум. отъ шелом. 2) Полѣсская лѣтняя шапка изъ толстаго домашняго сукна въ видѣ конуса, усѣченнаго сверху параллельно основанію. Чуб. VII. 413.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.