Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл.
1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война.
2) Взрываться, взорваться.
3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Жада́ння, -ня, с. Желаніе. Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь. Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути.
Иродів, -дова, -ве Иродовъ. Бранное слово. Иродове кодло. Иродів сину.
Лоза́нки, -нок, ж. Розги.
Оплінь, -ня, м. = оплін.
Повскакувати, -куємо, -єте, гл. Вскочить, впрыгнуть во что (во множествѣ).
Простацтво, -ва, с.
1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік.
2) соб. Простые люди. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом.
Старечий, -а, -е. 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови.
2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене.
Чепуристий, -а, -е. Любящій опрятность, щеголеватый. Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи?
Шкло, -ла, с. = скло. Шкло як роблять, до розпалюють тим огнем, шо од блискавиці загориться. Ум. шке́льце.
