Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу.
Ді́йливо, -ва, с. = Дійво 2. Я коло дійлива ходила.
Домальо́вувати, -вую, -єш, сов. в. домалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать красками.
Замалярува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Заняться живописью. 2) Заработать живописью.
Знадний, -а, -е. Привлекательный. Знадний з усмішкою погляд.
Казатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця.
2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається.
Кібець, -бця, м.
1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі.
2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей.
Облітати, -та́ю, -єш, гл. Облетать, облетѣть. Я ж би тую Україну кругом облітала.
Пострічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко!
Пчих! I меж. Чихъ!
