Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вонючий

Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЮЧИЙ"
Відломок, -мку, м. Отломокъ, обломокъ. Покрила хвиля всіх одна, одломки тільки шум хапа. Мкр. Г. 6.
Гонча́к, -ка́, м. 1) Пловучая мельница. Левч. 70. 2) Родъ судна. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Миши́на, -ни, ж. 1) Тонкій сафьянъ. Канев. у. Полт. г.: сафьянъ изъ испанскихъ овецъ. Вас. 158. 2) Сафьянные зеленые сапоги. Вас. 162. 3) мн. Кожаные штаны изъ овчины молодой овцы. Камен. у.
Пиленя, -ня́ти, с. = пуленя. О. 1862. VIII. 49.
Поперегледжувати, -джую, -єш, гл. = попереглядати.
Таліронька, талірочка, -ки, ж. Ум. отъ талірка.
Тикання, -ня, с. 1) Втыканіе, тыканіе. 2) Разговоръ на «ты».
Увередитися, -джуся, -дишся, гл. Надорваться, повредить себѣ здоровье. Котл. Ен. І. 20. Не дуже греби, увередишся. Стор. II. 139. Не й кравці увередяться, шиючи на кожного по 100 жупанів. Лебедин. у.
Упершині нар. Въ прежнія времена. Впертині так не робилося. Н. Вол. у.
Читач, -ча, м. Читатель. К. ЧР. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.