Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вонючий

Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЮЧИЙ"
Биненька, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Вітряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть. Шух. І. 253.
Гу́палка, -ки, ж. Игрушка: родъ дудки изъ бузины съ вынутою сердцевиною для стрѣльбы (то же, что и пукалка). Васильк. у.
Жи́жло, -ла, с. 1) = жигало 2. 2) Палка, которой мѣшаютъ солому, когда смалять кабана.
Засті́льний, -а, -е. Застольный. Розговорились, трапезуючи... Постановили громадою застільною так... К. Д. Серце, 19.
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).  
Посватувати, -ту́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сватами (по покупкѣ). Зміев. у.
Приговтати, -таю, -єш, гл. Пріучить, освоить, ознакомить. Як куплена товарина, то тра приговтати. Н. Вол. у.
Присіння, -ня, с. = присінки.
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.