Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вонючий

Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЮЧИЙ"
Воластий, -а, -е. 1) Зобастый. 2) Имѣющій жирный подбородокъ.
Гаянка, -ки, ж. Проволочка, замедленіе. Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась.
Заверну́ти, -ся. Cм. заверта́ти, -ся. Заверт, ту, м. 1) = завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті. Камен. у.
Задрі́панець, -нця, м. Забрызгавшійся грязью, неряха. Черк. у.
Засмутні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Зрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. Єв. Мр. ХIV. 11. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Чуб. V. 1171. Пані зраділа. МВ. ІІ. 40. Як вгляділо я вас, так аж зраділо. Гліб. 1.
Ласкавець, -вця, м. 1) Любовникъ (въ пѣснѣ). Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить, за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Ввесь світ сходить, та не найде такого ласкавця. Чуб. V. 317. 2) Милостивець, благодѣтель. 3) Раст. Bupleurum rotundifolium. Шух. Кв. І. 111.
Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ. Мир. ХРВ. 321.
Підхилити, -ся. Cм. підхиляти, -ся.
Пхе! меж. Фи! Бач, яке пхе! і не приступу до його.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.