Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волокниця

Волокниця, -ці, ж. Сифилитическія проявленія въ носу. Шух. I. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКНИЦЯ"
Бездолля, -ля, с. = іі. безділля. Усім людям хороше живеться, а я плачу по бездоллі. Чуб. V. 525.
Головач, -ча, м. 1) = головань 1. МВ. ІІ. 13. 2) Рыба: Salmo hucho (самецъ). Шух. І. 24. 3) Рыба: cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. 4) Головастикъ. Вх. Пч. II. 17. 5) Верхъ шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. 6) Cм. обіручний столець. Вх. Лем. 441.
Ґарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Пазовать, дѣлать пазы. Подольск. г. 2) = Ґерувати. Лубен. у. Мирг. у.
Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. Рудч. Ск. І. 3. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче. Вх. Уг. 248.
Кублище, -ща, с. Логовище. По кублищах своїх звірря заляже. К. Псал. 237. Кублище сліпого католицтва. К. Дз. 134.
Підсмажити, -ся. Cм. підсмажувати, -ся.
Повнявий, -а, -е. Полноватый.
Склик, -ку, ж. Созывъ.
Стовпник, -ка, м. Столпникъ. Як би на Данила Стовпника (11 грудня) пряв, то би стовпом став. МУЕ. III. 52.
Удар, -ру, м. Ударъ. Завтра вже недолі злої звалить тебе вдар. Млак. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОКНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.