Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волота

Волота, -ти, ж. = волот.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОТА"
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
Засябрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Стать въ сосѣдскія, товарищескія отношенія. З сусідою, охтирським крамарем, вони засябрували. О. 1862. IX. 70.
Ір, -ру, м. = аїр. = гав'яр. Мил. М. 20.
Обпалювати, -люю, -єш, сов. в. обпалити, -лю, -лиш, гл. Обжигать, обжечь.
Оріхівка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Паздерник, -ка, м. Октябрь.
Попідтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и підтрусити, но во множествѣ.
Посоватися, -ваюся, -єшся, гл. Подви́гаться, посоваться.
Скуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать. Не поцурайтесь хліба-соли, борщу скуштуйте, галушок. Котл. Ен. V. 14.
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.