Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волота

Волота, -ти, ж. = волот.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОТА"
Вигоріти Cм. вигоряти.
Ганьбливий, -а, -е. 1) = ганебний. 2) Стыдливый. Угор.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Ласач, -ча́, м. Лакомка. Встрѣчается лишь въ разсказѣ М. Вовчка «Ведмідь», гдѣ такъ названъ медвѣдь, лакомящійся медомъ. А страшний ласач патлатий учища та й учища мед. МВ. ІІІ. 141.
Маґнесува́ти, -су́ю, -єш, гл. Магнитить. Желех.
О I меж. 1) О! О друже мій добрий, друже незабутний! Шевч. 2) Вотъ. О! о! дивись, як хороше!
Опасати, -ся. Cм. опасувати, -ся.
Подовжний, -а, -е. и подовжній, -я, -є. Продольный. Вас. 149. — невід. Такой неводъ, въ которомъ его составныя части, отдѣльные куски сѣти, пришиваются по своей ширинѣ и болѣе глубоко погружаются въ воду. Вас. 186.
Позамурзуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Замуслиться, запачкаться (о многихъ). Ой як же ви позамурзувалися, діточки! Харьк.
Ужівка и ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Кіевск. у. Ум. ужівочка, ужілочка. Грин. III. 304.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.