Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вольнувати

Вольнувати, -ную, -єш, гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що Бог милосердний. Чуб. І. 234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬНУВАТИ"
Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Уман. у. Подольск. у.. Cм. фіціґорний.
Гіренько нар. Ум. отъ гірко.
Кармалюк, -ка, м. Билліардъ. З'їхалися комисари в кармалюка грати. ЗЮЗО. I. Матеріалы, 56, 60.
Космина, -ни, м. Названіе вола съ неправильно посаженными рогами: одинъ имѣетъ наклонъ впередъ, другой назадъ. КС. 1898. VII. 45.
Ополоти Cм. ополювати.
Підрубити, -блю́, -биш, гл. Подрубить, сдѣлать рубецъ. Вона шила, не дошила, тілько підрубила. Чуб. III. 175.
Поглухнути, -немо, -нете, гл. Оглохнуть (о многихъ). Як холодцю поїдять, то так зараз і поглухнуть. Мнж. 92. Люде поглухли. Чуб. II. 581.
Позакидати, -да́ю, -єш, гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене в багато чобіт, що я позакидав нагору. Рудч. Ск. І. 213. Персні позакидали в воду. К. ХП. 27. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки. Левиц. І. 15.
Посоромитися, -млюся, -мишся, гл. Постыдиться. Глянь на Бога та посоромся людей. Ном. № 2950.
Поспіх, -ху, м. 1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. Ну, хлопці, для потіху по чарці. Н. Вол. у. поспіхом. Поспѣшно. 2) Успѣхъ. Мкр. Г. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЬНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.