Відгонити, -ню, -ниш, гл.
1) = відганяти.
2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Чим наївся, тим і відгонить. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Місцина справді стала пустирем одгонити.
Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається.
Повередитися, -джуся, -дишся, гл. Повредить себя, надорваться.
Приневолювати, -люю, -єш, сов. в. приневолити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, принудить. Почала жінка приневолювать чоловіка, щоб і він робив. Мати приневолила подавать рушники.
Розсадина, -ни, ж. Стебель разсады.
Роспродавати, -даю, -єш, сов. в. роспро́дати, -дам, -даси, гл. Продавать, распродавать, распродать. Усім дівочкам да роспродар, своїй Настечці да даром дає.
Селючка, -ки, ж. Жительница села, деревенщина.
Тань, -ні, ж. Оттепель? Як у тань тане. у тань піти, стати. Пропасть, исчезнуть (о деньгахъ, богатствѣ и пр.).
Ухлюпати, -паю, -єш, ухлюстати, -таю, -єш, гл. Обрызгать, забрызгать.
Хрущати, -щу́, -щи́щ, гл. Хрустѣть. Та й заходився хорошенько мнясце під дубом уминать, аж на зубах кістки хрущать.
