Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вольнувати

Вольнувати, -ную, -єш, гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що Бог милосердний. Чуб. І. 234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬНУВАТИ"
Вишпиговувати, -вую, -єш, сов. в. вишпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить, вышпіонить, пронюхать, узнать тайнымъ образомъ.
Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
Певно нар. 1) Вѣрно, надежно. 2) = певне. У такому жупані, певно дівчина полюбе. Харьк. г. Уже певно візьме її за себе. Кв.
Писківка, -ки, ж. Курица, первый годъ несущаяся. Шух. І. 108.
Поодр.. Cм. повідр..
Припрягати, -га́ю, -єш, сов. в. припрягти, -пряжу, -же́ш, гл. Припрягать, припречь.
Роспинання, -ня, с. Распинаніе, распятіе. Од самого роспинання Христа ходе по світу. Стор. МПр. 169.
Рябити, -блю, -биш, гл. Дѣлать пестрымъ.
Терментина, -ни, ж. = терментиля. Вх. Пч. II. 36.
Уперечка, -ки, ж. Названіе сорта плахты. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЬНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.